Кодеин напиток Lean (лин) Арзамас

Парнишка, меня зовут Димон, мне 21 год и я наркоман-гопник. Наверное, тебе уже известно, какой наш сленг – “блатной”. Да-да, такой же как в зоне! Это мой стиль жизни и мои закладки – косячок, кока и меф. Но я вот расскажу тебе одну историю, как я купил кодеин и писал из окна желтой струей окропляя головы прохожих! Вот было это прошлым летом. Шёл дурацкий стрим по игре “Санкт-Петербург 47”. Все гопарики пытались меня победить, но ха, этого не случилось! Я всегда лучший в этой игре, и косячок мой верный спутник в этом! Да, я обожаю запускать парики из моего дымохода, чтобы игра стала еще интереснее. Но вернемся к истории. Хватило меня вдруг смекалки! Я порылся в своих закладках, и нашел контакт одного парня, который обещал продать мне кодеин. Это был новый стимул для меня, нужно было перепробовать все, чтобы быть в курсе всех трендов. Я “блатной” и должен быть в теме! Я вышел из своей скромной “клетушки”, подошел к окну и стал чекать прохожих. Их головы, словно утопали в море солнечного света. Я решил окропить их своей желтой струей, ведь это мое хобби! Иногда некоторые панишеры улыбались, думали, что это просто дождь, а ведь это был кодеин, мой новый друг! Купив этот кодеин, я решил его испытать. Он ведь продаётся в аптеке без рецепта, вот и наша возможность, парнишка! Я развёл табличку на столе и начал эксперимент. Ох, этот запах, словно поправляешься в самом раю! Минуты превратились в часы, а я все еще наслаждался стимулом. Этот необычный привкус окутал меня, словно густой туманом. Мои глаза сияли, как две звезды в темном небе, а сердце колотилось быстрее, чем ритм нашего репа. Я решил во всем этом насладиться. Зашел в комнату, открыл окно и приступил к испытанию. Взял бутылку с кодеином и… Желтая струя стала моим оружием, окропляя головы прохожих, которые подозрительно долго разглядывали меня. Представляешь, как это было? Ты просто пишешь из окна, все на тебя смотрят, а ты в своем реперском стиле пускаешь парики на улице. Да, говорят, что это неправильно, но для меня – это моя жизнь. Я живу здесь и сейчас, а все остальное мне не интересно. Ведь я настоящий гопник, я блатной! Но вернемся к моей истории. Вдруг я услышал какой-то шум. Оказывается, мой сосед, Вася, решил заскочить ко мне на огонек. Конечно, я его пригласил, ведь с компанией всегда веселее! Немного косячка и мы стали писать желтой струей из окна вместе. Вася, как настоящий брат, достал свои закладки – кока и меф. Он поправился и был готов к новым приключениям. Мы веселились, пускали парики и заводили все окружающие нас прохожих в наш реперский стрим. Буквально через пару минут нас окружили полицейские. Мы были готовы к любому вызову судьбы, ведь мы ощущали себя непобедимыми! Но когда они врываются внутрь и видят наше “шоу”, в их глазах я увидел недоумение и неодобрение. Нам даже не понадобилось объясняться, они забрали нас с собой. Мне повезло, что мои родители хорошие люди и помогли выйти из ситуации, иначе был бы срок. Но я не сожалею о том, что произошло. Ведь это было одним из самых безумных и крутых моментов в моей жизни! Очень часто мы делаем глупости ради приключений и новых ощущений, но главное – не запутаться в этом. Будь смелее, экспериментируй, но не забывай о последствиях. Так что, дружище, если ты хочешь попробовать что-то новое, то запомни: стимул может быть опасен, но главное – не забывай контролировать себя и свои действия. Развивай свою смекалку, но не забывай о собственной безопасности. И помни – закладки, вне зависимости от того, какие они, всегда имеют свою тёмную сторону.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.